Мета лекції: підвищити психолого-педагогічну компетентність педагогів з проблеми виховання у дитини дошкільного віку впевненості в собі.

Батьки і педагоги знають, що успішний розвиток здібностей і взагалі успішний розвиток дитини утруднено, якщо з якоїсь причини порушується або затримується формування в малюка почуття впевненості в собі, у своїх можливостях і силах.

Однак, дорослі, чесно визнаймо ось що! Ви знайшли безліч прийомів і методів, які фактично спрямовані на придушення почуття впевненості в собі у дітей. Нехай засуджує той, хто думає, що діти зростають, як квіти в оранжереї. Виховання у дитини почуття впевненості в собі не може бути самоціллю. Кожен з нас зустрічав у своєму житті впевнених людей, які були нічим не цікаві, і тому смішні або неприємні своєю впевненістю.

Більшість батьків інтуїтивно прагнуть сформувати в дитини позитивне уявлення про самого себе (своєрідний «стереообраз»). Хочуть, щоб він ґрунтувався на реальній самооцінці дитини, хочуть сформувати у дитини переконання в її позитивному розвитку в інтелектуальному, морально-етичному, емоційному, громадському та фізичному аспектах. Тут приховані три педагогічних секрети.

По-перше, стерео. Дорослі й дитина бачать усі сторони, рівні, шари тощо особистості дитини. В такому разі не може бути ієрархії або переважання, наприклад, інтелектуального і фізичного або соціального та особистого. Будь-яка особливість дитини цінна тільки тому, що вона є.

По-друге, розвиток. Не мучтесь сумнівами, чи відповідає дитина якомусь міфічному рівню. Якщо вона розвивається – неважливо повільно або швидко, це привід для впевненості. Будьте переконані в цьому і переконуйте дитину.

По-третє, реальність оцінки. Якщо ви дотримуєтесь двох перших секретів, то вам не знадобляться ні ілюзії, ні прикрашання. А реальність оцінки тільки посилить упевненість.

Поради щодо розвитку почуття впевненості у дітей

1. Намагайтеся не порівнювати дитину з іншими дітьми (не важливо, на чию користь). Правильний шлях – навчити дитину порівнювати себе «сьогоднішню» із собою «вчорашньою» і бачити себе «завтрашню». Ви можете сказати дитині: «Вчора ти не могла цього робити, але сьогодні ти це зробила. Я пишаюся тобою». Завжди залишайте дитині шанс змінитися на краще. Такий підхід відкриє малюкові перспективи свого розвитку і створить сприятливий грунт для формування почуття впевненості у своїх силах і у своїх широких можливостях.

2. Визнайте дитину такою, якою вона є.

Часто дорослі хочуть, щоб дитина мала якісь конкретні переваги, які дорослі особливо цінують. Прагнучи виховати в малюка ці риси, дорослі не помічають або не цінують інших, які дитина реально має. Будь-які маленькі особисті перемоги малюка над самим собою – чи навчився він правильно зав’язувати шнурки, користуватися ложкою або переміг в олімпіаді, змаганні – ніщо не має пройти повз вашу увагу. Цінуйте все, навіть якщо особисто для вас не цікаві його успіхи в якійсь області і ви чекаєте інших досягнень.

3. Учіть дитину обмірковувати можливі альтернативи своїх вчинків або задумів.

Якщо ви разом з дитиною обміркуйте кілька альтернативних цілей і можливостей їх здійснення, це дасть дитині, та й вам, особливе ставлення до своїх перспектив. У такому разі, навіть у разі невдачі, почуття невпевненості в собі не матиме тотального характеру, а може бути логічно включено в картину світу, а отже,  матиме свій логічний початок і свій логічний кінець.

4. Ніколи нікому не говоріть про дитину погано.

Не називайте її такими словами, як «дурна», «невезуча», «нездібна» тощо. Якщо у вас вийде, намагайтеся навіть не думати так. Може так статися, що ви виявитеся єдиними, хто вірить у дитину. Якщо не ви, тоді хто?

5. Дозвольте, якщо можете, малюкові хоча б інколи сперечатися з вами.

Якщо ви зробили це, то підіть далі – дозвольте йому переконати вас у чомусь, для нього дуже важливому. Якщо ви зробили це, то підіть далі – дозвольте йому хоча б раз вчинити так, як він вважає за потрібне, навіть якщо ви з цим категорично не згодні.

Це стратегічна лінія виховання впевненості в собі. Головне – щоб дорослий завжди пам’ятав, що дитина – це вже досконале творіння природи, що вражає своєю самобутністю, оригінальністю і неповторністю.